Народ і нація у сенсі проекту
Терміни «народ» і «нація» мають важкий історичний багаж. Вони сприяли створенню спільнот, але також виключенню. Вони надавали ідентичність, але також підживлювали конфлікти. Проект серйозно ставиться до цієї амбівалентності та пропонує відкрите, доброзичливе до людей розуміння.
«Народ» у сенсі проекту — це не біологічна одиниця, а жива спільнота людей, пов’язаних мовою, культурою, історією або долею. Цей зв’язок — не межа, а резонансний простір. Нація тут не є місцем виключення, а простором відповідальності.
Проект визнає людську потребу в належності, у домівці, у культурному середовищі. Але він відкидає будь-яку форму піднесення або відмежування. Ідентичність не зміцнюється через приниження інших. Вона розвивається через діалог, обмін та гостинність.
Нація у сенсі проекту — це відкритий дім. Вона має історію, але не стіни. Вона має мову, але не заборону на говоріння. Вона має цінності, але не оцінює людей за їх походженням. Народ — це не те, що пов’язане кров’ю чи землею, а те, що люди створюють у взаємодії.
Проект розглядає належність не як володіння, а як відносини. Не як виключення, а як запрошення до участі. Ті, хто відчуває себе пов’язаним з країною, мовою чи культурою та бере на себе відповідальність за їх формування, є частиною цього народу. Таким чином, ідентичність розглядається не як виключення, а як включення.
Народ і нація можуть, у сенсі проекту, бути місцями спільного блага — якщо вони не підносяться над іншими, а сяють зсередини. Не через силу, а через людяність.
