9. Розуміння права в контексті проєкту

Право, як його розуміє проєкт, — це не просто система правил, а вираження етичного фундаментального принципу: прагнення до справедливості. Воно виникає там, де люди взаємно визнають одне одного і створюють обов’язкові форми співіснування. Право — це взаємини, а не наказ.

Згідно з підходом Рудольфа фон Ієрінга, право — це не дар держави, а здобуток, досягнутий у боротьбі за визнання. Ті, хто мовчки приймає несправедливість, втрачають частину своєї власної гідності. Право живе завдяки тому, що люди його серйозно сприймають, захищають та вдосконалюють.

Георг Єллінек наголошує на соціальній функції права: це не лише індивідуальне досягнення, але і суспільний зв’язок. Правова система, яка лише декларує права людини, але не гарантує їх, є неповною. Тому держава в контексті проєкту бере на себе чітку роль гаранта: вона повинна забезпечувати фактичну доступність прав — інституційно, соціально та культурно.

Право в контексті проєкту є динамічним. Воно існує в напрузі між порядком та справедливістю, між індивідуальністю та спільнотою. Це не просто легальність, а прожита легітимність. Воно живе діалогом, прозорістю та готовністю до змін.

Справедлива правова система не тільки захищає від порушень — вона заохочує до самоутвердження, критики та участі. Це не клітка, а простір можливостей. І вона ніколи не повинна стояти над людиною, а повинна вимірюватися її гідністю.