2. Свобода в контексті проєкту

Свобода в контексті проєкту — це не просто відсутність примусу. Це можливість ухвалювати рішення — як погоджуватися, так і відмовлятися. Людина є вільною тільки тоді, коли вона може сказати “ні”, не ризикуючи своїм засобом для існування, гідністю чи місцем у суспільстві.

Уявлення про свободу в проєкті — це не егоїстична незалежність, а прожита самовизначеність у поєднанні з соціальною відповідальністю. Вона є контекстуальною, а не абсолютною: той, хто прагне бути вільним, також має визнати, що інші є такими ж вільними.

Матеріальна безпека є основою свободи. Той, хто змушений боротися за виживання, не є вільним. Тому свобода завжди включає вимогу безумовного матеріального забезпечення, доступу до освіти, комунікації та можливості впливати на своє оточення.

Свобода означає вибір — не тільки між варіантами, але й між життєвими планами. Тож поняття свободи є гуманістичним: воно визнає внутрішню гідність людини як джерело всієї свободи й захищає її від зовнішніх примусів, системного залучення та культурного нормування.

У центрі знаходиться усвідомлення: я можу — але я не зобов’язаний. Я здатен — але я є більше, ніж моя функція. Такий підхід є основою свободи: відкритої, відповідальної й гідної людства.