Мета, конфлікт і справедливість – Діалог між Ієрінгом і Єллінеком
Яка мета права? Це лише покора нормам чи вираження глибшої людської потреби в порядку, справедливості та визнанні? Рудольф фон Ієрінг і Георг Єллінек – кожен по-своєму – надали відповіді, які досі вражають.
Ієрінг: Боротьба за право
У своєму пристрасному есе Боротьба за право (1872) Рудольф фон Ієрінг стверджує, що кожна людина має бути готовою відстоювати свої права – навіть якщо матеріальна шкода незначна. Чому? Тому що право живе лише тоді, коли його захищають. Це не пасивна система, а моральна сила. Право потрібно виборювати, відстоювати, відчувати. Для Ієрінга право – це не самоціль, а соціальний захист особистості.
Пізніше він розвиває цю ідею у своїй основній праці Мета в праві, демонструючи, що право – це не догма, а інструмент для досягнення суспільних цілей. Право рухається – бо життя рухається.
Єллінек: Соціально-етичне значення права, безправ’я та покарання
Георг Єллінек, на противагу, говорить не про боротьбу, а про тлумачення. У своїй праці Соціально-етичне значення права, безправ’я та покарання (1878) він описує право як вираження моральної волі суспільства. Це не просто директива, а частина цілісної етичної волі.
Для Єллінека покарання – це не лише санкція, а символічне вираження суспільного несхвалення. Безправ’я – це не просто порушення норми, а порушення соціальної рівноваги. У цій перспективі право стає соціально-етичним засобом комунікації – заснованим на спільних переконаннях.
Два підходи, один напрямок
Обидва мислителі ставлять людину в центр – не як об’єкт, а як носія й творця права.
Ієрінг: Право живе через дію, через боротьбу, через відстоювання свого.
Єллінек: Право живе через соціальне значення, через спільне розуміння справедливості та моралі.
Там, де Ієрінг викликає енергію особистості, Єллінек описує тихішу, але не менш потужну силу суспільного консенсусу.
З точки зору проєкту
Проєкт віддав би належне обом – Ієрінгу за його пристрасний заклик до відповідальності та Єллінеку за його глибоке розуміння соціального виміру права.
Бо право існує не лише для того, щоб його дотримувалися. Воно існує для того, щоб його розуміли, відчували, поділяли. Це частина нашої культури співіснування. Ієрінг і Єллінек по-різному демонструють: без людей немає права. І без правосвідомості немає спільноти.
