Мистецтво не функціонувати

Все більше людей перебувають у стані виснаження. Вигорання, депресія, тривожні розлади – психологічні страждання більше не є маргінальною проблемою, а стали повсякденним відображенням суспільства, яке постійно вимагає продуктивності. У цьому світі людина часто постає лише як функція: ефективна, доступна, оптимізована. Ті, хто не можуть витримати темп, опиняються на узбіччі.

Але що, якщо нефункціонування – це не помилка? Що, якщо це тихий протест душі? Проект розглядає психологічні страждання не як дефіцит, а як сигнал. Як вираження внутрішньої правди, яку більше неможливо ігнорувати.

Виснаження – це не особиста поразка, а відлуння колективного тиску. Ті, хто виснажені, часто несуть тягар очікувань, які не є їхніми власними. Через проект людина слухає: Чого насправді хоче від мене життя? Що я можу відпустити, щоб залишитися собою?

Зцілення починається не з ще більших терапевтичних планів чи самовдосконалення. Воно починається з дозволу: показати слабкість, зробити паузу, сказати ні. Людина усвідомлює свої межі не як недолік, а як міру.

Нова тиша, яку шукають багато людей, – це не втеча. Це початок. Повернення до сутності, до внутрішньої гідності. У світі, який зробив функціонування стандартом, просте існування – це радикальний акт. І, можливо, перший крок до зцілення.